Живу ніяк і слава Богу:
Нема ні щастя, ні біди;
Встаю, як пан: на праву ногу
І вільний серцем назавжди.
Глухим до радощів і болю
До мене був і буде світ,
Тому я душу не неволю
Життям, де пахне пустоцвіт.
Багатий над добром трясеться,
Убогий долю кращу жде,
А я живу, як заманеться,
У світі цім ніяк-ніде.
Відійде час буття земного,
Пірну у небо до зірок,
Хто жив розкішно, хто убого,
Один з життя взяли урок.