(размышления у полотен В.К. Зосенко) – О чём же мавр поведал кардиналу, – спросила я у Зосенко вчера. Каштановые вечера И мая ароматные рассветы… Нет,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
(размышления у полотен В.К. Зосенко) – О чём же мавр поведал кардиналу, – спросила я у Зосенко вчера. Каштановые вечера И мая ароматные рассветы… Нет,
Засуетилось, разбушевалось во мне моё второе «Я». И повело меня, и понесло меня, и размечталась плоть моя. Сиреневым туманом околдована и одурманена черёмухой душа. Слегка
(Продолжение, начало смотри №4 2008 г., №1 2009 г) Вернувшись в Ленинград, Евгений узнал о том, что в Домбае, во время восхождения на вершину Белалакая,
Нерафинированная любовь – не в щёчку поцелуйчик нежный. А вам так хочется любви небрежной. Безумной. Не святой. Или подобной той. Спасите наши души! Влюбиться бы
В берендейских дремучих лесах Потерялся мой след безвозвратно. Чудеса, брат ты мой, чудеса! Но не вернуться мне теперь обратно. Я устал кочевать по Руси! От
Якби жила не в Україні, Які б я мала почуття! Рожденна тут, живу і нині. Своєї матері дитя. О, щедра Україна мати! Все – святість.
20 березня 1639 року народився Іван Мазепа Із кожним роком все ймовірніше мені, Чи маю корні від Мазепи я, чи ні. Хоч три століття з
(ой, не смішно аж ніяк) Не шукають ворогів добрі і щасливі люди. А нещасні, злі, голодні бачать ворогів усюди. От якби нагодувати, ощасливити таких! Та
Стрельченку Віктору Петровичу Настане час, коли спитають кожного із нас. Хто відповість, хто – ні. Людина мешкає в Ромні. Своя. Та не тому, що знаю
Виват, весна! Весна! Пора любви и слов прекрасных, Пора цветов, и солнца теплоты. И так, кажется , напрасно, Ушел от меня ты. Весна! Пора любить,
Жалю і ревності до болю Хай буде тільки ніжність рук, І правдивість з собою. Моє кохання неземне, Тому воно таке сумне, Але повірте: вічне і
Учителю Вже золотавий жовтень над ланами Свої розкішні коси розпустив. Ми в його перші дні найкращими словами Вітаємо всіх учителів. До ваших ніг ми згодні