Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
Категорія: Автори
 |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
ОСЬ І ЗИМА
Ось і зима, погода невтішна. Ладу нема і це вже не смішно. Ранковий шум, я з ним прокидаюсь. Початок дум, до справ повертаюсь. Молюся Богу
ПЕСНЯ О ГОРОДЕ РОМНЫ
Можно и в Питер бежать от судьбы. Но я привык , тут мне теплее, Связан с тобою, город Ромны. Ведь хорошо там, где нас нету.
СВІТЛО ІСТИННОЇ ВІРИ
Осінь, як молодиця перед гостями, щедро розсипає кольорову палітру. Змахнувши з кленів та лип золотаво-жовті накидки, розіслала їх по стежках- доріжках. У дворах попід хатами
СИНДРОМ ЕСЕНИНА
Так веселей лошадка бей копытом, Я прилетел домой как ангел во плоти. Моя душа расстроена, разбита, Но жизни путь обязан я пройти. Эх! Наливай, маманя,
ОЙ У НЕБІ СИНІМ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ …
Ой у небі синім журавлі летіли, Два білих журавлі крилонька втомили, Крилонька втомили та й стали кружляти, Місце для спочину на землі шукати. Кружляли, літали,
Я НЕ ПОКИНУ РІДНИЙ КРАЙ
Я не покину рідний край, Де зелен степ, де сині очі, Де соловейко опівночі, Розбудить у душі розмай. У молоді роки гарячі, Ходив я у
КОХАНА, ТЕБЕ Я ЛЮБЛЮ
КОХАНА, ТЕБЕ Я ЛЮБЛЮ Вечір, тихо надворі, ще Місяць не сяє, Соловейко щебече в сусіднім гаю, Над горою мелодія пісні лунає, Я зустрів тебе мила
Свято вулиці, що веде до храму.
Свята вулиць були у Ромні За часів радянської влади. Проте не прижились вони, ні! Як це свято храму, громади. Готувались до нього усі (Підняли людей
Моя Сумщина
Посульський край! Моя Сумщина – Легенда партизана Ковпака! Нехай про тебе пісня лине – Хвацька, весела, запальна, дзвінка. Привіт тобі, моя Сумщино, Від тисячолітнього Ромна.
Під блакитним небосхилом
Під блакитним небосхилом Сяють золотом поля, Льється пісня солов їна – Рідний край, моя земля! Червоніється калина, Ясним полум ям горить, Вітерець шепоче з гаєм,
Небесный конь
Зашумели буйны ветры, И с небес стрела летит, Разошлись земные недра – Пламя жаркое горит. Топнул кованым копытом – Всколыхнулася Земля, Захлебнулися волною Океаны и