Моє кохання неземне, Воно мені дарує крила. Моє кохання неземне, І побороть його несила. Приходить день, приходить час, І кохання зростає. Його з коханим нема
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Моє кохання неземне, Воно мені дарує крила. Моє кохання неземне, І побороть його несила. Приходить день, приходить час, І кохання зростає. Його з коханим нема
Іван Михайлович Овчаренко. Романтичний поет Роменщини.
Народився 20 серпня 1862 року в селі Велика Салтовка, Васильківського району, Кївської губернії. Син священика. Початкову освіту отримав в Київському Софійському духовному училищі, звідти перейшов
Літературний гурток: “Проба пера”. Село Пустовійтівка. Керівник – Тамара Марченко. Для багатьох із нас Пустовійтівка стала столицею серця, столицею творчого і духовного злету на все
Ода крові. Це все старе, слова лиш нові: Життя стоїть на складу крові. Приходить кров якась не та, Від капілярів живота. В печінці, в нирках,
”Хто боїться страждання, той вже страждає від остраху.” М.Монтень Бывает в жизни очень важно В душе надежду сохранить, Любовь понять порою сложно, А уж ёё
Академіку Харченку Петру Андрійовичу. Заспівай мені, заспівай. Ну, а я, хоч на мить, відпочину. Дай мені, хто зна що, але дай. Чи то на́слідок, чи
Рясніли зорі світанкові, Стояв туман над яворами. А ми купалися в любові, Вже й ніч ховалась за горами. Вона пішла у далі сині, Навіки в
Щасливе місце відпочинку. Річка з чистою водою, Вітер дме в очеретинку, І шум несеться над Сулою. Проміння сонця обнялося Із яворами, осокою. Трави приглажене волосся
ИСТОРИЯ СОВЕТСКОГО АЛЬПИНИЗМА К 100-летию со дня рождения Северо-восточное ребро Эвереста… Впервые по этому маршруту планировала подняться советско-китайская команда в 1960 году. В ноябре-декабре 1958
Автор текста – Белецкий виктор, племянник героя этой захватывающей повести. Белецкий Евгений Адрианович (1908-1979) – Заслуженный мастер спорта с 1946 года. Родился в г. Седлец
(Продолжение, начало смотри №4 2008 г.) На следующее утро налегке восходители быстро достигли вершины Раздельной. Но что это? Оказывается, гребень вершины, ведущий к пику Дзержинского,