ПРОЛЕТІЛИ РОКИ Не буду рахувать свої роки. Вони так швидко в мене пролетіли Отак, як жовті восени листки, На дереві весни вже не зустріли. Та
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ПРОЛЕТІЛИ РОКИ Не буду рахувать свої роки. Вони так швидко в мене пролетіли Отак, як жовті восени листки, На дереві весни вже не зустріли. Та
Не теряйте матерей, Отложите все дела. Приезжайте поскорей, Пока мать еще жива. Одинокая она, В доме тускло свет горит. Ждёт, печалится сама, И в сердечке
Вновь на сносях весенняя земля, Сырая, топкая , лелеющая семя. Все веселей галдит воронье племя И клейкой почкой пахнут тополя. И, ах, какие снятся ночью
Сублімація…Втеча Від закону буття, Перемога стареча З присмаком каяття. З відголоском зрадливим: Це чуже, це не наше… Бути надто сміливим – Дурня страдницька чаша. Вчись
Дракон Сил молчать моих больше нет. Нет, не бред это и не сон. Я открою тебе секрет. Я – Дракон. Кольца вьёт и шипит внутри,
О, если б я была такой большою, Чтобы могла потрогать облака. Ах, как они плывут над головою. И влагу жизни чувствует рука. * * *
Вставай з останніх сил! Коли натхнення в стані батарейки, Яка підсіла від даремних дій, Коли любов подібна до наклейки, В глибинах серця стерта без надій.
(Війна на Україні, на Роменщині) Вогневий вал Великої Вітчизняної війни двічі прокотився українськими землями, не минувши жодного населеного пункту понівечивши долі десятки мільйонів людей. Протягом
(Продовження. Початок у журналі №29, 2014р.) У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна.
Отведена тебе какая роль? Высокую траву колышет ветер И гнёт деревья до земли. Что может быть главней на этом свете? Чтобы спокойно все мы спать
З нагоди 1-ї річниці Героїв Майдану 20 лютого 2015 року в приміщенні Коржівського сільського будинку культури на високій духовно-патріотичній ноті відбулась районна культурно-мистецька акція на
День Перемоги… Це особливе свято назавжди залишиться для багатьох затьмареним від гіркоти втрат і осяяним сонцем Перемоги. Його наближали, як могли, люди, яким було важко