Жертви війни

Демографія скорботи

(Війна на Україні, на Роменщині)

Вогневий вал Великої Вітчизняної війни двічі прокотився українськими землями, не минувши жодного населеного пункту понівечивши долі десятки мільйонів людей.

Протягом 1225 днів територія України була ареною жорстоких кровопролитних боїв, в ході яких розгромлено десятки добірних з’єднань вермахту . У велетенських битвах було знищено велику кількість озброєння та бойової техніки противника, зроблено вагомий внесок у здобуття Великої Перемоги в далекому травні 1945 року.

Автор цієї статті дає підсумкові відомості про хід мобілізації в 1941 – 1944 р.р., статистичні відомості про кількість загиблих серед цивільного населення в окупаційний період, а також загальну оцінку безповоротних втрат громадян України в 1941 – 1945 роках.

Подано підсумкові відомості про втрати уродженців Роменського району на фронтах  війни.

Серед великих втрат України в другій світовій війни найтяжчими були демографічні. Насамперед вони були зумовлені мобілізацією сотень тисяч українських громадян до діючої армії та загибеллю більшості з них на фронтах і у ворожому полоні. Завдяки дослідженням українських істориків на основі залучення нових архівних джерел встановлено, що в результаті мобілізації військовозобов’язаних та за рахунок добровольців, а також бійців винищувальних батальйонів і народного ополчення до Червоної Армії і Військово – морського флоту протягом перших місяців війни було направлено 3 184 726 українців та громадян України інших національностей.

Після окупації усієї території України було мобілізовано десятки тисяч українців, яки перебували в східних районах СРСР. У період визволення від німецької окупації території України Червона Армія поповнилася контингентом із визволених територій республіки. Це були юнаки призивного віку, учасники партизанського і підпільного рухів, військовополонені, виявлені дезертири, затриманий кримінальний елємент тощо. Окремою категорією  призовників були жінки, мобілізовані для допоміжних військових служб.

Упродовж 1943 – 1945 р.р. червоноармійцями стали 4 млн. громадян України.Доповнює уявлення про масштаби мобілізаційної діяльності Радянської влади на Україні під час її визволення від загарбників довідка військового відділу ЦК КП(б)У «Про призив до армії після визволення території УРСР від німецьких окупантів військкоматами». На жаль, у документі немає дати його складаня, але можна припустити, що це було наприкінці літа чи ранньої осені, коли повномасштабна діяльність обласних військових комісаріатів західного регіону ще не розгорнулася (згідно з довідкою кількість мобілізованих з цього регіону складала 218 821 чоловік).2

  1. Україна в другій світовій війні. Погляд з ХХІ ст., Київ. 2011, с. 742, 743.
Область Мобілізовано чол.
Харківська 150934
Ворошиловоградська 117035
Запорізька 123251
Сумська 78534
Сталінська 56268
Полтавська 154244
Дніпропетровська 108076
Київська 139870
Чернігівська 167022
Житомирська 142689
Вінницька 172432
Кам’янець-Подільська 133788
Миколаївська 24067
Кіровоградська 57460
Всього 1 625670
  1. Безсмертя. Книга Пам’яті України, 1941 – 1945., Київ, 2000, с. 344

Щоправда, певна частина мобілізованих була вдруге призвана до Червоної Армії, оскільки на окупованій території України осіло чимало оточенців і відпущених гітлерівцями полонених українців.

Отже, кількість українських громадян, які впродовж війни воювали в складі Червоної Армії та ВМФ, становила близько 7 млн. осіб. 3

  1. Україна в другій світовій війні. Погляд з ХХІ ст., кн. 2, Київ, 2011, с. 743

Втрати мирного населення в роки окупації4

Область Знищено Вивезено до Німеччини
Вінницька 204781 64167
Волинська 165339 30000
Ворошиловградська 19671 71956
Дніпропетровська 78111 176303
Житомирська 220364 59975
Закарпатська 114382 70895
Запорізька 86745 174416
Кам’янець – Подільська 221822 117020
Київська 263268 169979
Кіровоградська 71000 52000
Львівська, разом с Дрогобицькою 679804 170370
Миколаївська 74662 25884
Одеська, разом з Ізмаїльською 278024 56101
Полтавська 112850 175117
Рівненська 200946 22272
Сталінська 240000 252239
Станіславська 239920 68361
Сумська 43781 78038
Тернопільська 256040 164046
Харківська 270296 164045
Херсонська 21353 40407
Чернівецька 15895 69726
Чернігівська 127778 41578
Всього 4013439 2314895

4. Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941 – 1945. Київ, 2000, с. 552

Підсумовуючи сказане, можна вийти на загальну оцінку безповоротних втрат українців і громадян України інших національностей  протягом 1941 – 1945 рр.:

4,5 млн. чол. цивільного населення окупованих територій (вбитих і зниклих безвісти);

близько 4,1 млн. чол. військового персоналу (вбитих, загиблих у полоні, зниклих безвісти, померлих у госпіталях у перші повоєнні роки);

2,4 – 2,8 млн. чол., вивезених до Німеччини на примусові роботи (велика частина з них загинула);

не менше 100 тис. членів ОУН, УПА;

Всього на 1945 р. – близько 10 млн. чоловік, не враховуючи радянських партизанів і підпільників,  про втрати  яких наукових даних немає.

Таким чином, демографічні втрати з 1 січня 1941 р. до 1 січня 1945 р. становлять 13 млн. 584 тис. чоловік. Коментуючи наведену таблицю, зауважимо, що реальні людські втрати України можна було б визначити шляхом встановлення різниці між кількістю населення республіки на початку та наприкінці війни. Однак, зробити це точно неможливо з кількох причин. Загальна чисельність населення УРСР на 1 січня 1945 р. 27 млн. 383 тис. чол. і на 1 липня 1946 р. 32 млн. 099 тис. чол. відома, але з початку 1945 р. до закінчення війни ще відбувалися кровопролитні битви останнього етапу боротьби з нацизмом у Центральній  Європі та в Далекосхідній кампанії, в ході яких загинули сотні тисяч радянських воїнів, у тому числі – українців.

5. Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1945 – 1945. Київ, 2000, с. 561

Зокрема цікаві дані вдалося віднайти про втрати у війні серед жителів Роменщини.

10 вересня 1941 року наше місто було окуповано німецькими військами. Окупація тривала два роки та 5 днів. За ці роки населення міста зменшилося на 13340 чоловік. Смертність дітей досягала 70 відсотків. З міста та району на фашистську каторгу було вивезено 1925 чоловік. На території міста та району гітлерівці закатували близько 7 тисяч чоловік. Фашисти спалили й зруйнували в Ромнах 407 будівель, висадили у повітря два парових млини, електростанцію, залізничний вокзал, паровозне та вагонне депо, тютюнову фабрику, складські приміщення колишнього торгового ряду по вул. Шевченка.

У вересні 1943 року до міста почали наближатися радянські війська. У визволенні Ромен брали участь частини 38 армії (командуючий генерал-лейтенант М.Є. Чібісов ), 167 стрілецька дивізія (командир генерал-майор І. Мельников), 163 стрілецька дивізія ( командир генерал-майор Ф. Карлов ), котрі входили до складу 50-го стрілецького корпусу ( командир генерал-майор С. Мартиросян ). В боях за Роменщину брали участь льотчики 2-ї повітряної армії ( командир генерал-лейтенант С. Красовський ), 208 авіадивізії ( командир полковник Л. Юзеєв ).

16 вересня 1943 року наше місто було звільнено від гітлерівських окупантів.

Підсумкові статистичні відомості безповоротних втрат уродженців м. Ромни і сільських рад Роменського району на фронтах Великої Вітчизняної війни*

Населений пункт Загинуло, пропало безвісти, померло від ран
м. Ромни 2423
Сільські ради Роменського району 9251
Анастасівська 350
Андріївська 219
Артюхівська 385
Басівська 363
Біловодська 217
Бобрицька 240
Василівська 178
Великобубнівська 385
Волошнівська 221
Галківська 195
Глинська 480
Гришинська 350
Дібрівська 242
Заруднянська 238
Коржівська 299
Левченківська 221
Малобубнівська 263
Миколаївська 319
Новогреблянська 180
Перекопівська 314
Перехрестівська 306
Плавинищенська 181
Погожокриницька 202
Пустовійтівська 524
Ріпчанська 162
Рогинцівська 401
Смілівська 757
Сулимівська 173
Хмелівська 357
Хоминцівська 299
Ярошівська 230

*Книга Пам’яті України. Сумська область, т. 10, Суми, 1996, с 49 – 175, 184 – 681

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *