Сьогодні мені прикро, і я від болю плачу, Хоч маю силу й волю, і жінка сильна я. О, як же дуже мало я у цьому
Мітки: вдячність
Не отрекайся от себя – медпрацівникам ЦРЛ
Любові вічний подих Присвячується лікарці Золотар О. І. Любові вічний подих Витає навкруги. Він є в моїх долонях І на губах весни. В очах зимових
БАЛЛАДА О СОЛДАТЕ
БАЛЛАДА О СОЛДАТЕ (к 40-летию Победы) Висит гитара… Отыграли струны… Давным-давно закончилась война… Давно ужасные бои минули, но не забыть нам никогда Подбитых танков, вой
Сон
Я видел сон – всё мрачно в нём: И залпы вражеских орудий, И дом, и город под огнём; И видел я, как пали люди. Нацист
Холодні роси
Новела Ганна чекала синів. Всім трьом направила телеграми: «Терміново приїздіть. Помер батько». Уже й вечоріло, а синів все не було. – Мабуть, не приїдуть, –
Два солдати
Два солдати Після грізної битви Два солдати сиділи Край дороги, де зріла трава. Два бійці між собою Тихо щось говорили, І тремтіли в повітрі слова.
