БІЛЯ ОБЕЛІСКА День Перемоги. Обеліск. Зібрались ми, щоб пам’ять вшанувати Своїх героїв, хто через вогонь проніс Знамено Перемог, через Орел, Карпати. І через Віслу, Сандомир,
Позначка: вдячність
Добра і честі лицар
Г.М.Навроцькому з нагоди 180-річчя з дня народження. Сьогодні часу інший подих, Та ваш світильник не погас. Через століття і епохи Йдете ділами ви до нас.
Солдатським вдовам
З нагоди 67 річниці Великої Перемоги у війні з німецьким фашизмом. Солдатські вдови, героїні, Ви гордість нашої землі. Для вас бої ще не скінчились Й
Портрет діда
Висів на місці ікони Мальований портрет діда. Ми з ним не зустрілись ніколи – Такою була планида . Забрав його у мене Рік тридцять третій
Налей за 45-й год
Налей за 45-й год Налей за 45-й год, И за десант, и за морфлот, И за танкистов выпьем мы до дна. Давай налей за автовзвод,
Сирень для мамы
Мамині лелеки У небі над дахом Лелеки кружляли, І з мамою разом Весну зустрічали. Летіли здалеку До рідного дому. І мама була Ще тоді молодою.
ВОТ В ЭТОМ, ПРАВО, СУТЬ МОЯ
ВОТ В ЭТОМ, ПРАВО, СУТЬ МОЯ Ревную к прошлому себя. Зачем? Когда читала при свече. Когда мечтала, глядя в небо. Когда делила пополам краюху хлеба.
Намалюй мені сумління
Зорі Сіріє світло у вікні, Ховаються у небо зорі… А я не сплю давним – давно, Бо дух весни вита надворі. Самотнім ранком із душі
Пам’ять
Стоять солдати у сосновій тиші… До них дорога пам’яті лягла. Вона сьогодні всім нам нагадала День Перемоги. А яка його ціна? Роки минають, час невпинно
Ой очі, твої очі…
Ой очі, твої очі… (Сім’ї Дівочих присвячується) Ой очі, твої очі, Милії, дівочі, В них мрій мої бажання, І музика кохання, І цвіт троянди ніжний,
ТАЛАНТАМ РОМЕН МИНУВЩИНИ
Ви відійшли за синій небокрай, А слава Ваша по цей день жива. І пам’ятає Вас наш милий край, А я присвячую такі слова. Великі орачі
У НЕБО СОКОЛОМ …
Я УПАВ НАД РОМЕНОМ (реквієм невідомому солдатові) Я упав, молодий, над Роменом у поле, Вража куля гаряча у серце попала мені, Прощавай, молода моя милая
