Це Перемога, коли спокою нема, Коли стріляють приспані патрони, Коли ще Нігоянівська зима Змінила всі неписані закони. Це Перемога, коли втомлена весна Бузковим квітом вабить
Мітки: солдат
На “передку”
Бува, сижу я в холодку, Вгорі пташки літають… – А чи ти був на “передку”? – Мене в цей час питають. Гребу я збіжжя на
Пам’ять житиме вічно
Стояв, тихо догораючи, нічим не примітний буденний вечір. Здавалося, ніщо не віщувало чогось особливого чи неординарного. Я закінчував збирати в траві пахучі яблука, аж раптом
Вісточка з далекого 41-го
Ще не встигли загоїтися криваві рани Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 р.р., як на порозі нашої милої України знову з’явився ворог… Саме слово війна,
Листи з фронту
…Простий учитель, хороший сім’янин, люблячий батько і просто – добра, чесна людина. Таким був мій дід, вірніше, дід моєї мами Юрко Макар Гнатович. Його дружина
Варвари
Що вам зробила Україна, Російські виродки, чини? Чому летить із рота піна? Ви з братом прагнете війни! Обстрілюєте мирні хати, Де діти, родичі й батьки.
