Воропай Анатолий Давидович народився 20 липня1922 року в с. Череватівка Білопільського району Сумської області в селянській сім’ї. В 1940—1946 рр. служив у лавах Радянської армії.
Позначка: Пам’ять
Хранитель роменського парку
Відомо, що Роменський парк культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка був заснований в 1871 році і є одним з найстаріших парків України. Вік парку на
ДИВОСВІТ, ЯК МЕДОЦВІТ…
(Роздуми над життям і творчістю Миколи САМОХІНА до річниці його відходження за межу вічності) Як зараз чую притишений, по-чоловічому низького тембру голос: – Я так
Слово про товариша
Микола Петрович САМОХІН 4 листопада минає рік, як перестало битися серце дорогого нам Миколи Петровича САМОХІНА, люблячого й турботливого главу родини, щирого, душевного і відданого
Божья несправедливость
Когда уходят из жизни старые, больные, немощные люди, то с этим печальным событием как бы внутренне свыкаешься. Мол отмучился бедолага, отстрадался в этой такой несладкой
Великому художнику
(Памяти Н. П. Самохина) На столе тихий отблеск прошедшего лета, А в душе безутешной горит пустота… Там, где муза летала, мечтою согрета, Утешения нет, обитает
І скільки славних тих імен, що зберегли для нас
Серед ланів біліє обеліск. Прислухайтесь: той вибух ще лунає, Хто світлий Перемоги день приніс, Живе повік, ніколи не вмирає. Б. Степанюк. Україна… Країна смутку і
Рідне місто звільняли вони в час жорстокий тих буднів
Український народ ніколи не забуде, якою дорогою ціною була завойована велика Перемога. І в цій ціні, яку важко виміряти, – мільйони воїнів, що пропали безвісті,
Олександрі Деревській
Ти – єдина (О.А. Деревській) До тебе, мамо, звідусіль привіти Летять з вітрами кожної пори. Гойдають верби над Сулою віти, Зорять з небес твої рідненькі
Невідомий солдат
Пожовкле листя стелиться до ніг, і осінь в душу стукає грозою, Вернись, солдате, знову на поріг, стекла вже свічка згірклою сльозою… Громи із неба струшують
КАК ТРУДЕН, МНОЮ ИЗБРАН ПУТЬ
И ЗАДАЧА УЖЕ НЕ ЗАДАЧА Старшему мичману Попову Валерию Степановичу Я смотрю из окна на дорогу пустую. Я жизнь вопрошаю свою холостую, Прошло ли всё
Землякам-письменникам
Людмилі Ромен Білосніжні світанки за межами білого світу ясним сяйвом зими пломеніють у білих руках. Світло-біла любов білизною пташиного лету серед ясного неба біліє по