Диптих П.Д. 1. У цій хурделиці, завії так щасливо! Бо десь є ти! – високий, дужий, молодий! І родять зорі у снігах твої сади, І
Позначка: Кохання
Я чекаю на ніжні слова…
Я чекаю на ніжні слова. На слова, що не чула до цього. Кожен ранок чекає душа Слів отих, слів отих, слова того . А для
Накотило…
Накотило… Пожив. І любив. Діти виросли. Вдома – кохана. Вже не красень. Замет сивини В голові. Там, де рана – Не кровиться, не біситься пульс.
Окремо від тебе
Окремо від тебе, окремо від світу людського, Обдертий до нитки, ввібравши усю самоту, Я йшов перехрестям доріг, а докучливий спогад Ніяк не зникав, обернувшись на
А коли б вона прийшла!?…
Небо зорями розквітло і дивилося привітно на вербу та на хлопчину, хто очікував дівчину!? В.Б. Літнє небо над полатавським селом Кліщинці палало зорями. По ньому
Євшан-калина
Євшан-калина Галині Єнсен — дружині Леоніда Полтави. На березі річки стрічаю калини кущів розмаїття. Візьму для живлющого чаю з червоними гронами віття. Калино, калино черлена,