О. Шупляк Сизиф

Накотило…

Накотило… Пожив. І любив.
Діти виросли. Вдома – кохана.
Вже не красень. Замет сивини
В голові. Там, де рана –

Не кровиться, не біситься пульс.
Вік не той, щоб отак, як в сімнадцять!
Але в натовпі голос почув!
Серце скочило. Випав зненацька

Отуди, де той голос та лик…
Де кохав той хлопчисько безмежно!
Ти була серед тих, хто пройшли!
Я ж почув! Ти пробач, що бентежу!

Наздогнав. Без помилок, хоч вік,
А хоч тисяча, хай мені грець!
І пройшла… Нецікавий старик…
І пройшла знову зліва від серця…

Я стояв. Знав, що треба іти,
Що чекають, що милий і любий.
Що – моє. Треба там берегти!
Але в натовпі йшла моя юність…

05 November 2021, Karlsborg – Pasajes trip, North sea.
Ілюстрація: О. Шупляк. Сизиф.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *