У щоденних клопотах, господарських буднях минає життя. У Миколи Андрійовича Троценка, талановитого художника з Перекопівки, воно завжди було діяльним, насиченим, повнокровним. Служив, як міг, людям,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
У щоденних клопотах, господарських буднях минає життя. У Миколи Андрійовича Троценка, талановитого художника з Перекопівки, воно завжди було діяльним, насиченим, повнокровним. Служив, як міг, людям,
Поезія, як і будь-який інший жанр мистецтва, мусить промовляти і заспокоювати, спонукати і надихати. Вона Така собі, не знає старості І на чолі не ставить
ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
Шановні автори та дописувачі літературно-істориччного альманаху “Ромен”! Ми живемо у 21-му сторіччі, і ваші творчі здобутки одержали можливість бути переглянутими у Всесвітній Мережі на сторінках
Хвилини йшли, свіча згорала; І вітер дув. Вона згасала… На порозі сидить сивий дід, а на дорозі вітер куряву здіймає, він дивиться тій куряві услід
НАРИС ТРИГНОЗИСНОГО СВІТОГЛЯДУ ПЕТРА ХАРЧЕНКА. «Мир не врятують нині Навіть самі всевишні, – Ти, тільки ти, Людино, Тричі свята і грішна!» (Б. Олійник. «Встань і
Большое – в малом. Малое – в большом. Я словно по бульвару нагишом Иду. Сгораю от стыда. Откуда и куда? Да в том то и
Мы слишком много живём в книгах и не достаточно в природе. А. Франс Глава 1 Лето 85-го года выдалось на редкость дождливым, обещая славную охоту
Спомин Понюхай, як пахне лоза Та дощ із великих краплин. Гуляє по небу гроза Над хмарами з чорних хустин. На серці чи біль, чи то
Змія Чому кажу коханню «ні»? Бо світ зацикливсь на брехні. У неймовірних силах зрад, Що виструнчились на парад. Я ж пам’ятаю ті часи – В