1. Зазирає сивина в мої літа, Мабуть, їй, непроханій, не спиться, І життя вже птахом пролітає, Юність лише мариться і сниться. Виростають, як тополі, вже
Позначка: доля
Рябина и человек
Плакали гроздья рябины Роняя на землю слезу. Зияли под корнем руины. Свалило рябину в грозу. Лежит, на боку, унывая. Листья поникли, грустят. Притихла больная, не
