Рано ми вмієм любити, Пізно – любов шанувати. М. Луків Різні долі бувають, а дісталась нещасна: в юнака закохалась щиро дівчина красна. Закохалася ніжно, так
Позначка: доля
Материнська доля
1. Зазирає сивина в мої літа, Мабуть, їй, непроханій, не спиться, І життя вже птахом пролітає, Юність лише мариться і сниться. Виростають, як тополі, вже
Рябина и человек
Плакали гроздья рябины Роняя на землю слезу. Зияли под корнем руины. Свалило рябину в грозу. Лежит, на боку, унывая. Листья поникли, грустят. Притихла больная, не