Что посеешь, то пожнёшь Стиль жизни – позволяющий. Стиль жизни – управляющий. Стиль разрешающий, мешающий, решающий. Пусть скептик возразит, мол, чушь всё, ерунда. Лишь будущее
Позначка: череда років
Пролітають роки
НА ЖАЛЬ Самотність, туга і печаль… Без них не можна жить, на жаль. Самотність стука у віконце: Сховалося за хмари сонце. Ось туга серце розриває,
Осінній букет
ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО! Закінчилось тепле літо, Школа знов стріча діток! Всім – за парти, за навчання, Здобувати виховання! Літо-літечко веселе Залиша міста і села. Здрастуй, школо,
К обидчивой
Когда мы повстречались Уже восходит солнце – просыпайся! Не спи желание моё – сбывайся! Откройся мне и мило улыбайся. Пусть мысли торжествуют в голове! Все
Визначна подія в історії Ромен
Історія нашого древнього міста багата на різні події, що вплинули на його життя та розвиток. Однією з них було проведення через нього залізничної лінії спочатку
Круглий стіл “Історія роменської залізниці”
2014 рік -особливий для роменської залізниці, адже їй виповнюється 140 років. У рамках підготовки до цього ювілею 12 вересня 2013 року о 14 годині у
ІСТОРІЯ САДИБИ НАВРОЦЬКИХ
(учнівські дослідження ЗОШ № 10) Точна дата побудови та облаштування маєтку Навроцьких невідома. Вірогідно, що це сталося десь у середині ХІХ століття. Маєток був розташований
Освячення хреста відбулося
Григорій Навроцький — Почесний громадянин міста Ромни, адже завдяки його ініціативі та безпосередній участі було підготовлено проект будівництва залізниці від Бахмача до Ромен і далі
Була на цвинтарі покинута могила
Була на цвинтарі покинута могила, Та небо змилувалось. Господу хвала! І благодать судьбу людини воскресила, Хоч не святої, та за праведні діла. Що вболівав, що
ПАУТИНЫ ОСЕНИ
МОЯ ЛЮБОВ Моя любов, моя печаль, Недоколихана весною. Із павутиння вже вуаль Гойдає осінь наді мною. Чи дійсність, а чи, може, сниться? Туманом стежку затуля.
Дві бабусі
Хима Оця верба, що вже похила Гілками хату Химі тре, Хрестом підійде до могили, Коли бабуся Хима вмре. Була, мов писанка, вродлива, З косою довгою,
Портрет діда
Висів на місці ікони Мальований портрет діда. Ми з ним не зустрілись ніколи – Такою була планида . Забрав його у мене Рік тридцять третій