Фольклор и юмор, народные сказания На хуторах усердно Гоголь собирал, И, сказочно украсив народные предания, Он в повестях букет из них создал. Как быт народа
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Фольклор и юмор, народные сказания На хуторах усердно Гоголь собирал, И, сказочно украсив народные предания, Он в повестях букет из них создал. Как быт народа
Ходив Гриць до молодиць. А як додому повертатись, Шукав причину оправдатись Перед дружиною Кулиною, Вдома яка з дитиною: То працювали довго в полі, То затримавсь
Із-за хмар на колісниці в’їжджає день, Везе вантаж турбот впливових. Чекає люд нових пісень І перемін приємних, нових. День нас будить помахом крила, Космічну мить
Четвертий тиждень, як бомблять Бєлград, Щодня ,щоночі, майже без зупинки, Їх не спинила навіть святість свят, Великдень перетворюють в поминки. У древній Греції під час
Луч последний солнца заглянул в окно. За соседской крышею спряталось оно. Уронила яблоня переспелый плод. По течению реки я отпустил свой плот. Где-то омут, где
Барометр стал на «переменно». Придёт, я верю, непременно И в нашу с вами глушь Ни – «буря», ни – «большая сушь». Поток живой. Родник. Ему
Роман. (Продолжение, начало смотри №1 2009 г.) ГЛАВА 4 «Принцесса» Утро после первых осенних дождей выдалось солнечное. Слабо дымящиеся косые лучи пробивались через ограды и
УРБАНИСТИЧЕСКИЙ ПЕЙЗАЖ Сезон дождей. Сезон охоты. Сезон любви. Сезон потерь. Сезон соблазна: кто ты, что ты? Откуда и куда теперь. Сезон надежд и ожиданий. Сезон
Я коня надійно підкую, Нелегким далекий буде світ. І кнутом по ребрах надаю, Стременами затягну живіт. Запалає в серці з вітру жар. Жде мене останній
Як зірки на небі гаснуть, Так життя моє минає. Чому я така нещасна? Ніхто навколо не згадає. Був чоловік – війна забрала, Сини і дочка
Команда: -«От винта!» И завертелось, закрутилось. Суета! Ты не поверишь – научилась я летать. А если так, то до мечты рукой подать. Звезду достать И
(размышления у полотен В.К. Зосенко) – О чём же мавр поведал кардиналу, – спросила я у Зосенко вчера. Каштановые вечера И мая ароматные рассветы… Нет,