РІДНА ХАТА Рідна хато, колиско моя, У думках знов до тебе я лину, Бо яснить мені сонцем здаля Необірваний кущик калини. Під віконечком – дві
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
РІДНА ХАТА Рідна хато, колиско моя, У думках знов до тебе я лину, Бо яснить мені сонцем здаля Необірваний кущик калини. Під віконечком – дві
НАДІЯ Не збагну я свого діла, Чом сльозинка пролилась. Чи то серцем захворіла, Чи Любов’ю обпеклась? І немає в світі ліків. Підкажи якусь траву, Бо,
А я же так… Андрею Макаревичу Он так уверенно сказал: – Играет с абсолютным слухом вам скрипач. А я же так люблю и скрипки смех,
8 БЕРЕЗНЯ Восьме – це умовна дата Відліку, напоминань. Мають зміст жіночі свята Із печалей і страждань. Тож ніякі подарунки Не замінять теплоти, Бо не
Ридала-плакала зима, Сльозами гірко умивалась, Бо ніжної краси нема. Уже самотньою зосталась. Ридала-плакала зима, Текли з очей струмками сльози, І дивувалася сама: За що покинули
Коли в житах шумить спекотне літо І, за повір’ям, папороть цвіте, Коли навкруг духмяно пахне липа, Купальська ніч до нас у гості йде. Свій тихий
Уже я не умею… Уже я не умею равнодушно жить И не научился скорость превышать. Хочу подаренною жизнью дорожить; Люблю свободно мыслить и дышать. Мне
Памяти Майкла Джексона 40 дней после ухода Майкла Джексона В истерике бьется фанатка. Печально вздыхает старик. Сияет луна, как перчатка, и шепот срывается в крик.
Безмолвна ночь, безмолвен день. Осколки жизни. Сжалась тень. Вдруг пауза – и все застыло. Мораль разбила злая лень. Ветром уносит все вокруг… Но не печалься
Иду. Не вижу я дороги. Ступаю, не жалея ноги. Воздух наполнен льдом и пеплом. Моя страна как – то поблекла. Бегущие за пустотой, Воспитаны чужой
Что стоит жизнь? Одно мгновенье. Страданье, ненависть, глумление. Мы набираемся терпенья, Чтоб выбросить из головы Все крики, страхи, ужасы. Сжимая руки, не бояться – До
Мріє сонно трава біля річки Про яскравий від сонця промінчик Про туман, який вранці розтане Та сміється в траві стрикоза Що не впала ранкова роса