Доводилось мені. Доводилось мені Роботу мінять. Тепер на пенсії З гордістю згадую, Що так і не навчився Хвостом вилять Перед начальником, Чи перед владою. І
Позначка: Батьківщина
ВІНОЧОК ДРУЖБИ
( від Ромна до Радзіня ) Між учнями Роменської гімназії (ЗОШ № 2 ім.акад.А.Ф.Йоффе) та учнями Радзіньського ліцея Польщі Вас вітає Сумщина і древній Ромен!
НЕТЛІННИЙ СКАРБ
Борис Грінченко укладає словник української мови. «Нет этой мовы, да и быть не может, Не может быть», – із мракобісся чуть. Зловісний погляд, дихання вороже,
ВОСПОМИНАНИЕ
Синие ночи, рассветы у моря, Лица знакомые старых друзей, Поля к горизонту, где вольному воля Что может на свете быть лучше, милей? Тут сердце испытано
Ностальгія
Болить душа за рідних, домом, Щемить за родом, що помер. Ця згадка завжди в горлі комом З пройдешнім часом, ще й тепер. Чи світла, чи
Матусі
Болить душа, палю з досади, Виходжу мовчки на поріг, Думками десь біля огради, З могилки відкидаю сніг. Сьогодні буде шосте січня. Для мене це число
Сіті
Не пильнуй мене, сварлива, все рівно втечу і край. В неї усмішка вразлива І на серці завжди Рай. Пригорну її й забуду Про недоленьку і
Дарина Демченко
Учениця 2-Б класу НВК №1 імені П.І. Калнишевського , м. Ромни. Я бачу Я бачу небо понад нами, Воно прозоре – мов жива вода. І
Наша дума, наша пісня
* * * Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине, Бо співучою рікою Поміж людей лине. В чарах її барвінкових Купається Доля, В її
Володимир Ничик
Народився в 1992 р. Захоплюється поетичною творчістю. Козак Я зростаю на Вкраїні, І чималий вже козак. У полях волошки сині – Рідну землю люблю так,
Віта Пронь
Народилася в 1987 р. Навчається в СумДУ. Продовжує займатися поетичною творчістю. *** Є в світі прекрасні люди, Що світять із висоти, Зустрінеш – і душу
Олена Марченко
Храм Думка пульсує. Руйнується храм, Рушаться стіни, колони, карниз… Думка пульсує. Не вижити нам, Падаєм, падаєм, падаєм вниз… Руїна в тиші, дикість і спокій, Рожевий