Серед видатних наших земляків минулого особливу увагу привертає постать Івана Олексійовича Курилова, бо був він, на наш погляд, звичайною і разом з тим – незвичайною
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Серед видатних наших земляків минулого особливу увагу привертає постать Івана Олексійовича Курилова, бо був він, на наш погляд, звичайною і разом з тим – незвичайною
Друга половина ХІХ століття характеризується кардинальними змінами в соціально-економічному житті українського народу, що були пов’язані з бурхливим піднесенням економіки, науки і культури, з інтенсифікацією процесу
ФІЛОСОФІЯ 100-річчю з дня смерті Курилова Івана Олексійовича У чому філософія життя? Або ж то філософія кохання? Яскрава філософія бажання. Безкольорова – забуття. У чвар
Мы слишком много живём в книгах и не достаточно в природе. А. Франс Глава 1 Лето 85-го года выдалось на редкость дождливым, обещая славную охоту
Стояв, тихо догораючи, нічим не примітний буденний вечір. Здавалося, ніщо не віщувало чогось особливого чи неординарного. Я закінчував збирати в траві пахучі яблука, аж раптом
Коли 22 червня 1941 року вибухнула Велика Вітчизняна війна,Роменський райвійськкомат зразу не призвав мене в армію, оскільки я знаходився там на обліку у званні військтехніка
Ще не встигли загоїтися криваві рани Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 р.р., як на порозі нашої милої України знову з’явився ворог… Саме слово війна,
Саме на Пресвяту Покрову припадає час зародження легендарної Української Повстанської Армії (скорочено УПА) – єдиної військової сили, що в буремні роки Другої світової війни доблесно
Стомилось літо від своєї спеки, Набігла хмарка, капнуло дощем. Вже скоро осінь, щедра господарка, Накриє землю золотим плащем. *** Останні теплі дні дарує осінь: Багрянець
Стоїть німим докором мертва хата, Пустими вікнами зорить на білий світ. Вона, здається, хоче розказати Про тих, кого давно пропав вже слід. Про тих, кого
Давайте об’єднаємося, браття Ну доки ж нам блукати в диких хащах? Вже так втомились! Господи, прости. Вкраїно мила, ти ж бо не пропаща, Але ж
Пробач, моя ненько, пробач, Україно, Пробач, що ти знову в тяжкій боротьбі. Пробач, що і досі стоїш на колінах, І важко, і страшно, й печально