В осінні дні закутуюсь, як в шалю,
Беру тепло, сльоту і сум дощів.
Немає ані смутку, ані жалю,
Бо кожен день мене собою грів.
Іду вперед в осінній круговерті,
Бува, крізь терни прагну до зірок.
І що б не піднесло життя в конверті –
Немає місця для сумних думок.
Бо осінь – не лише суцільна злива.
Життя – не тільки повсякденний драйв.
Купаюся в буденному щаслива,
Люблю моментів радісних розмай.
Люблю жоржин яскраве розмаїття
І чорнобривців аромат п’янкий,
А ще з позаминулого століття
Манери й смак у одязі тонкий.
Люблю заснути на якійсь сторінці
Й від поцілунку вранці кайфувать.
Люблю часник із здором на скоринці
Й з малиновим варенням чаювать.
Я все оце люблю у ранню осінь,
Коли тепло, сльота, дощі сумні,
Закутуюсь у спогади ще й досі
І мрію про прийдешні літні дні…