Світлій пам’яті моєї мами Матяш Олександри Яківни присвячую. Я до мами іду. Вже в розлуці ми десять років. Знаю, зустрічі нашій відбутися не дано. Та
Категорія: Бабенко Алла
 |
Поетеса родом із Калинового. |
Це було давно
Це було давно. Тоді, Вкраїно, Хан-степняк с тобою воював І, як скарб, як цінність, як данину, Українок юних забирав. І везли їх, змучених, від дому
Ой коси – коси
Ой коси – коси, купані в барвінку, Полоскані у м’яті й чебрецю. Заплетені, ви розлітались стрімко І пахощі вдихали від дощю. Ой коси – коси,
Поговори зі мною наодинці
Поговори зі мною наодинці, Шалений вітре, і скажи, чому Шаленство душу сповнює по вінця, Як ти летиш розвіяти пітьму. А то, буває, якось враз притихнеш,
Де б не була я у краях далеких
Де б не була я у краях далеких, Ніщо не може замінить мені Світанки рідній в гнізді лелеки. Нема такого в жодній стороні! А тільки
Цьогорічний січень
Якийсь незвичний цьогорічний січень, І не морозний, без снігів. Мабуть, пора вже року скликать віче, Щоб кожен місяць на той збір забрів. І кожен з
Село Калинове
На землі є різних місць чимало, Побувати де б хотіла я , Та мене частинкою вже стало Те село, де проживаю я. Пам’ятаю зустріч ту
