Серпневий ранок, дякую тобі,
За ніч, що тихо перейшла в світанок,
За сни дитячі ніжно-голубі,
За місяць ясний, що сховавсь за ґа́нок.
О, Серпень, шлю тобі низький уклін
За сина, за народження дитини.
У місяць твій з’явився в мене він,
Щоб жити для продовження родини.
Мій любий Серпень, я прошу тебе,
Дай спокою йому й щасливу долю.
Нехай щасливим бачить він себе.
Цінує кожну мить життя і волю.
Ось так я тихо з Серпнем говорила.
Розмову нашу слухав тільки Бог.
І мальва ніжно голову схилила,
Тихенько слухала мій монолог.
З Днем народження, синку! Цей вірш для тебе.