Ти знаєш, мамо, як болить душа, І сльози ллють з очей безперестанку. Коло усе не варте і гроша, А люди гинуть з вечора й до
Позначка: Любов Москаленко
Своє ім’я я не любила з роду
Своє ім’я я не любила з роду, Та друзі запевняють мене знов – Ім’я моє – це гілка родоводу, Тому знайомтесь, звуть мене – Любов.
Тридцять чотири тисячі годин…
Чотири роки…Тридцять чотири тисячі годин…Від Москви до Берліна – дві тисячі шістдесят кілометрів. Мільйони загиблих, не народжені діти, вдови, сироти… Така ціна перемоги у війні
Команді майстринь присвячую…
” Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…” Наша команда не спить. Вправно плетуть вони черевиченьки. Ниє в них спина й болить. Хтось там вправніший – снує швидше
Тернистий шлях мислителя
ХАРЧЕНКО Петро Андрійович (народився 25 червня 1939 року) Живу, щоб Україну боронить, Вона ж, як квітка білої лілеї. Лише за честь-присутність, коло неї, На світі
