Я давно не була на подвір’ї старенької хати, Не ступала ногою на батьківський рідний поріг, Де з теплом і любов’ю стрічала нас любляча мати, Коли
Позначка: рідна хата
Вікна батьківської хати
Я давно не була на подвір’ї старенької хати, Не ступала ногою на батьківський рідний поріг, Де з теплом і любов’ю стрічала нас любляча мати, Коли
Стрижі
Знов стрижі над вікнами селились, Закінчивши перельоту дні. Хоч і крилоньки в путі стомились, Лаштували гнізда навесні. . Дзьобиком соломинки носили Зранку до вечірньої зорі…
Завітайте у Ромни
ЗАВІТАЙТЕ У РОМНИ Хто хоч раз,скажіть нам, друзі, Був на ярмарку в Ромні? Хто водив танок у крузі, Слухав співи голосні? Там вареники, сметана, Пироги
Стоїть німим докором мертва хата
Стоїть німим докором мертва хата, Пустими вікнами зорить на білий світ. Вона, здається, хоче розказати Про тих, кого давно пропав вже слід. Про тих, кого
Сторінка долі
Сторінка долі Перегортаю сторінки своєї долі – І постають картини минулого буття: То чую тихий шелест колосків у полі, То вітру в комині пронизливе виття.
Холодні роси
Новела Ганна чекала синів. Всім трьом направила телеграми: «Терміново приїздіть. Помер батько». Уже й вечоріло, а синів все не було. – Мабуть, не приїдуть, –
Мамина печаль
Рідна мова Живи, рідна мово, Як сонечко в небі, А ми, мов пташки до гнізда, Так до тебе. І радуй ти людям серця, Їхні й
РІДНА ХАТА
РІДНА ХАТА Рідна хато, колиско моя, У думках знов до тебе я лину, Бо яснить мені сонцем здаля Необірваний кущик калини. Під віконечком – дві
Народила мене мати в цій землі…
Моя Голінка Лежить на кручах ріднеє село. Внизу Сула блакитні води понесла. В садках із вишень та із яблунь все воно. Я тут родилася, я