Воїн України

Село моє…

Село моє обвітрене війною.
Обпалене снарядами орків.
Запечене стражденною сльозою.
Залишиться у пам’яті віків.

Село моє не стало на коліна.
Життя своє за нього віддали
Невинні у війні цій мирні люди
І в землю рідну з вірою лягли.

Захисники моєї України,
Низький уклін вам, діти, до землі!
Хай славиться Ім’я Господнє нині!
По всій моїй українській землі!

Та згодом пам’ять, вірю, нагадає
Про комендантський час і погреба.
Про тих хто був із нами…. і немає.
Як за село точилась боротьба.

Зелені коридори будуть сниться,
І блокпости, і танки, і орки.
Зруйновані хатини в очах діток.
За все, що сталось, Боже мій , прости!

Коли до тебе, вірю, повернуся.
То сили дай мені все пережить.
Побачене, зруйноване, почуте…
Мов заново почати знову жить.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.