Дорогами, якими б я не йшла, Але одну я завжди пам’ятаю – Ту, де маленькою матуся сповила, Родину, дім і соловейка в гаю. Тетяна Іванова

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Дорогами, якими б я не йшла, Але одну я завжди пам’ятаю – Ту, де маленькою матуся сповила, Родину, дім і соловейка в гаю. Тетяна Іванова
Стоїть велично на горі Чернечій Тарас, і хмуриться його чоло. Сутуляться в зажурі з криці плечі: Чому таке занедбане село? Суворо дивиться на нас з
Стоїть німим докором мертва хата, Пустими вікнами зорить на білий світ. Вона, здається, хоче розказати Про тих, кого давно пропав вже слід. Про тих, кого
Країно моя калинова Країно моя калинова, Люблю твої доли й поля. Ти ніби зоря вечорова, Що світить для мене щодня. Люблю я у росах світанки,
Казка У густому старому лісі росла собі невеличка калина. Її подругами були береза та сосна, які стояли поруч. Коли навесні калина розквітала, а взимку одягала
Моя Голінка Лежить на кручах ріднеє село. Внизу Сула блакитні води понесла. В садках із вишень та із яблунь все воно. Я тут родилася, я