Дім під сонцем

РІДНА ХАТА

РІДНА ХАТА

Рідна хато, колиско моя,
У думках знов до тебе я лину,
Бо яснить мені сонцем здаля
Необірваний кущик калини.
Під віконечком – дві обліпихи,
Над порогом – похилені віти,
А на подвір’ї так тихо.
Тут більше не бігають діти.
Я тихо на східці ступаю –
Та двері зачинені в хату.
Лиш тиша мене зустрічає:
Немає більш мами і тата.
В душі туга й жаль виростають,
Бо спогадів дуже багато,
А я до садка повертаю,
Усе роздивитися всюди.
Колись тут сміялося сонце,
Де ми визрівали роками.
Здавило у відчаї серце,
Що все заросло бур’янами.
Горішини вищі від хати,
Де водяться білки та миші.
Тож краще, вам зичу, не знати
Такої болючої тиші.

ПОЕТУ П. ТАНЧИКУ В ДЕНЬ АНГЕЛА ВІД СОРАТНИКІВ ПО ПЕРУ

Твої роки, немов величні коні,
Летять невпинно, їх не зупинити,
Як промінь сонця по долоні,
Котрий нікому не зловити.
Нехай біжать ще дуже довго,
Летять, як в небі журавлі.
І доброта душі від Бога
Хай проростає на землі
Ростками щирості й любові,
Наснаги, віри та надії!
Веселки барви кольорові
Нехай вплетуться в твої мрії!
З тобою радість вдвічі більша,
Проблеми зводиш нанівець.
З душі зника бездонна ніша,
Бо йдеш до серця навпростець.
Тож будь, наш друже,ти щасливий,
Живи й світи багато літ.
Щоб світ, жорстокий та зрадливий,
Не зупиняв душі політ.
Бажаєм радощів багато,
Щоб сум забув за твій поріг,
Продовжуй душі нам зціляти,
Бо ти добра є оберіг!
Тобі снаги не позичати.
Прийми слова щонайщиріші.
Лиш ти спроможний описати
Складне життя в простому вірші!

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *