Віктор Макарович Осадчий

Пророки, зрадники, злочинці…

Пророки, зрадники, злочинці,
Таланти, збоченці, уми…
Великі й ниці українці –
Усе це ми.Усе це ми.

Ми – різні і в нутрі, і зовні,
Між нами є російськомовні,
Є ті, хто рідні, хто чужі,
Є ті, що садять на ножі,

Є крадії, є вурдалаки,
Є ті, яким усе до сраки,
Є ті, хто у чужій біді,
Неначе риба у воді,

Є ті, кого в житті немає –
у кого завжди хата скраю,
Воно байдýже до всьогό:
Аби не чіпано його!

Єдине спільне у крові:
Пан гетьман в кожній голові!…

Все, що сміється, ниє, плаче,
Все роботяще і ледаче,
У сяйві й посеред пітьми –
Усе це – ми. Усе це –ми.

Ми всі «праправнуки погані»,
Ми – козаки й не козаки…
Хохли і напівросіяни,
Мазепинці й більшовики.

Із древньої пори й донині
Довічний розбрат нас скубе,
І ми завжди на Україні
Вбиваємо самі себе.

Ідỳчи попід прапорами
Не власних, а чужих ідей,
Руйнуємо Господні храми
І убиваємо людей.

Самі з собою наодинці
Лукавимо серед пітьми…
Живемо, мрèмо…
Українці!
Усе це ми?

– Усе це ми!

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *