Узрівши за столом своє обличчя, Я відчуваю: впився доп’яна… А калинόве клоччя й далі кличе До кузні клекітливого вина. Я п’ю й кую залізо, як
Позначка: Віктор Осадчий
Пророки, зрадники, злочинці…
Пророки, зрадники, злочинці, Таланти, збоченці, уми… Великі й ниці українці – Усе це ми.Усе це ми. Ми – різні і в нутрі, і зовні, Між
Я непомітно цим життям пробрів
Сегодня с самого утра рыдает высь. Макарович, зачем тебе молчанье? Без слова твоего скудна и жизнь, И смерть без слова – разочарованье. По облакам уходишь
Риска
Сьогодні не стало Педагога, Поета, Людини – Віктора Макаровича Осадчого… На цвинтарі вражають почуття Дві дати на хрестах і обелісках, А проміж дат — одна
НЕНАПИСАНИЙ ВІРШ
Якщо я не терзався уночі І з болю губи не кусав до болю, Якщо не проклинав себе і долю, Не запаливши в розпачі свічі, Якщо
ПОТЯГ
Як захочу від Тебе до іншої йти В її звабливо-хтиві світи, Ти спокійно без крику та плàчу Поцілуй мене… Так… на удачу… Поцілуй мене ТАК
ХОТІВ ПОЇХАТЬ
Якби Всевишній не створив мене, Якби мене батьки не народили, Ти іншого б, голубонько, любила, Ти з іншим би пізнала неземне… …Якби ж Тебé Господь
НЕ ІДІТЬ ЗАВЧАСНО
Не уявляється мені душа без тіла… Напевне, це субстанція якась незрима, нечуттєва, замертвіла, безлика, без облуд і без окрас. Душа без тіла – без біди
МОЄМУ ПЕГАСУ
МОЄМУ ПЕГАСУ У сплетіннях образи і болю, печалі і зла, Коли доля здається нещадною несправедливо, Піднімися з колін і помри. Але тільки красиво. Бий копитом
Осадчий Віктор Макарович
Віктор Макарович ОСАДЧИЙ народився 14 жовтня 1946 року в селі Чернеча Слобода Буринського району Сумської області. З 1973 року, після закінчення Сумського педагогічного інституту імені
