Гине зоря в піднебессі, віддавши тепло,
Плаче моя Бетельгейзе, і важко, і прикро.
Вже не зігріє тебе, свій утратила лоск,
Скоро помре бідолашна, хтось сяяння викрав.
Далі, що буде? Спочатку рознесений шторм,
Потім остання на показ, відверта вистава:
Вибух разючий, красивий космічний horror,
Наче прощання, яскраво холодна заграва.
Ні, не жалій… Так стається, коли нелюбов
Хижо примусить від болю вогонь скам’яніти.
Серце не б’ється, душа, мов примара, шубовсть!
В урвищі чорнім втонула, щоб сльози не пити.
18:33, 1.12.2019 рік.