Осінньо-ржавий кінетизм,
культ пільгоправних клумб міськради,
не в пору – дух велопараду,
сезонний водогону тиск ,
гіпертонічний жовтня криз ,
що став інсультом листопаду.
Лише за градус до нуля –
конфлікт наступності , «Титанік»
втонув між шлюпок листу. Таїн
невтоленність несе земля,
а в яслах прохідної раю
спить місяць, ніби немовля.
Тубільці паркових скульптур –
цнотливі, гіпсово-фрігідні,
та профспілки гілок безплідних
знов пропагують чистоту,
і ганять, мов повій в порту,
бджіл самотинно-неліквідних.
Комах приваблює розкол.
Шпані шпарин – кори медяник !..
Круг чоловічків жолудяних
кружляють сойки, мов ескорт.
Десь в залах бавляться у спорт
самоокупні громадяни.
До липи липне шалик–в’юн,
потерто-зверхній, оксамитний –
невдалий жарт старого вітру.
А навхрест тріснутий кавун –
жеребкування дежавю
за несинхронності субтитрів.