Ми за рік постаріли на тисячу літ,
Наче вічність крізь нас пробивала свій шлях.
З нами б’ється у такт майже весь білий світ,
А ми світ цей тримаєм на власних плечах!
Ми молились без слів, десь шукаючи суть,
У моменти тривог вимикали сигнал.
Як Іуда, є ті, що знов нас продадуть,
Посміхаючись в скло невцілілих дзеркал.
Але ми вже не ті, що забули свій рід,
Поміж сотень віків ми згадали цей код.
На весь світ чути голос Карпатських трембіт,
Ми від краю до краю Єдиний народ!
І у ніч цю святкову згадаємо всіх,
Хто за наше життя оцю браму тримав.
У волоссі біліє ще з лютого сніг,
Коли рік цей страшний нас зненацька застав.
Ми змінились, змінивши історії хід!
І на небі вже сходить яскрава Зоря.
Ми за рік постаріли на тисячу літ…
Але з нами Господь! І це наша Земля!!!
6.01.2023