Лілії

Листя побільшало жовтого,
Вітер зірвавсь…Невтерпець!
Запах залишився лілії жовтої,
Літо збігло зовсім нанівець.
А за літом -цілунки, думки…
Зустрічі трепетні і побачення!
Ти б за літечком-залюбки!
В долі просив би пробачення.
Час, невблаганний, лікує рани,
Вилікує її і тебе,
Жаль тільки лілії – рвані,
Та на душі щось шкребе…