Я хотів би планету
Без кордонів пройти,
Щоб себе показати,
Своє щастя знайти.
Як колись мандрували
Безтурботно, без віз.
Навіть гадки не мали
До повірок валіз.
Острова і пустелі,
Мокрі джунглі, тайга.
Хочу – в Токіо, в Делі,
Щоб ступила нога.
Африканські простори.
Австралійський туман.
Різні ріки і гори,
Пакистан і Іран.
Та приходиться жити,
Наче пес на цепу.
Світ я хочу пізнати,
Не дивившись в лупу.
На придуманий глобус,
Чи на карту в столі,
У вагон чи в автобус,
І до краю землі.
Не бажаю померти,
Не обстеживши світ,
Наші душі – експерти,
Тож планеті – привіт.
Бо я хочу рідненьку
Без кордонів пройти,
Полюбити, як неньку,
І другим зберегти.