Києво-Печерська Лавра

Я так люблю…

Я так люблю вечірні, ясні зорі
На покривалі Божого тепла.
І стогін гілочок в саду коли колише
Їх вітер біля сонного Дніпра.
Я так люблю розчулені тумани.
Ті, що спадають бісером в траву.
І гомін квітів в Божім світлі ранку.
Їх неповторність, гордість і красу.
Я так люблю дощами перемитий
Травневий сад у розквіті бажань.
Неначе наречена в білім платті
У шлюбну ніч прихованих зізнань.
Я так люблю осінні переливи.
Їх мудрістю наповнені вуста.
І очі життя – щастям перешиті,
Як цим блаженством тішиться душа.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *