Я так люблю вечірні, ясні зорі На покривалі Божого тепла. І стогін гілочок в саду коли колише Їх вітер біля сонного Дніпра. Я так люблю
Позначка: Дніпро
Он воевал
Ах, если б знал, который воевал, Когда с товарищем в окопе замерзал, Что будет время и придёт тот час, Что сын его с мечом пойдёт
Дзвони Чорнобилю
Дорога, дорожка, дорога моя… Отцу Михаилу посвящается. Дорога, дорожка, Дорога моя! Далекие страны, Родные края! Верстою встречали, Манили меня, И горькой, и сладкой Печалью звеня.
Заговорені скарби-2
(Продовження. Початок у №1(28)) Стара Хівря та Хмарин хутір Ідучи проти течії Дніпра, Хмара звернув праворуч. Тепер його шлях пролягав невеликою рікою, звісно ж, якщо
НАМ ВСІМ ІЗ ТОЇ ЧАШІ ПИТЬ
НАМ ВСІМ іЗ ТОЇ ЧАШІ ПИТЬ Стою на кручі й на Дніпро дивлюся. Він не реве, не стогне. Він мовчить. Піду у Лавру помолюся: Навчи,
Дніпро нахмуривсь…
Дніпро нахмуривсь… Дніпро нахмуривсь, брови – кручі, Шумить і піниться, як віл реве. Довкола нього діти сучі Суспільство вибудовують нове. Жива природа – кладовище, Для
