Не жартуй

Джомолунгма

Джомолунгма

Джомолунгма вінчає Тібет,
Зарождаючи магію світу.
Споконвіку тібетський хребет
Віддзеркалює промінь зеніту.
Направляючи силу планет
Для підтримки здоров’я і духу,
Джомолунгма – земний амулет
В хаотичному напрямі руху.
Отака має бути й любов,
Де кохання – найвища вершина.
Без примусу й зайвих оков,
Незалежно від віку і чину.
Ні до чого тут вигоди суть –
Егоїзм має логіку й розум,
Що примушують серце заснуть,
І людина – немов під наркозом.
А коли Джомолунгми душа
Завжди дивиться зверху на хмари,
То тоді їй ніщо не міша
Підібрати подібну до пари.
Ось у чому – найвищий талант.
Джомолунгма одна на планеті,
Що сприймає небесний десант,
І постійно в небесному злеті.

Дольмена

Через дух дольмени
У другі світи
Линуть наші гени,
Щоб любов знайти
Душі об’єднає
Лиш небесна вись.
Совість запитає:
Що ми спромоглись?
Розумом Сократа
Живши на землі,
Де пиха проклята
Їла тіло в злі.
Як переступити –
Це себе знайти,
Щоб не просто жити,
Сліпо, як кроти.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *