Краю мій, ти рідна Україно, Краю мій – ти славна сторона. Я живу тобою – ти єдиний, Ти для мене скрипка чарівна. Скільки в нас
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Оптимістичне
Іду дорогою я зранку, В долоні промені ловлю. Вдихаю пахощі світанку, І прохолоду вдячно п’ю. А потім стану при дорозі – Послухати початок дня… І
Хто вони?
ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
Лелека
ЛЕЛЕКА На мить крилом закривши сонце, Піймавши вітряний потік, Кружляв селом, шукав віконце Лелека, що злетів торік. Запам’ятав своє гніздечко Та краєвид, що навкруги, Коли
Завітайте у Ромни
ЗАВІТАЙТЕ У РОМНИ Хто хоч раз,скажіть нам, друзі, Був на ярмарку в Ромні? Хто водив танок у крузі, Слухав співи голосні? Там вареники, сметана, Пироги
Славиться земля роменська
Славиться земля роменська На всю Україну, Бо син її – Калнишевський За волю загинув. Не скорився старий козак Російській цариці , І чверть віку доживав
У кожної людини на землі
Скільки краси в природі, скільки форми!.. А чого варті колір, аромат! Милують око соковиті барви, Чарують і хвилюють не на жарт. Бузок, конвалія, тюльпан або
Земля
ЗЕМЛЯ О земле наша, яблуко Адама, Живеш давно ти з черв’яком гріха. І жнеш рясні трагедії і драми, Бездумних воєн кров не висиха. Прозорий пульс
Кобзар
Усіх чуттів і дум початок – Вітчизни рідної зоря… Щоб Україну відчувати, Частіш читайте Кобзаря. Доступний він, як світ, відкритий, Народна в нім живе душа.
Є у кожного пристань своя
Є у кожного пристань своя І своя незабутня стежина На планеті великій Земля – Там, де батьківська рідна хатина. В мій чарівний і древній Ромен,
Люблю куточок раю на землі
Люблю куточок раю на землі – Оту хатину, де тепер живу. Нехай мої хороми і малі, Та тут радію їжі на столі І тут я
У моїм селі
Т.Г. ШЕВЧЕНКОВІ Живе під сонцем України Безсмертна слава Кобзаря. Його слова повсюди линуть, Над ним горить ясна зоря. Його жахались можновладці, Його боялися царі. Тарас