Свою дорогу ти пройти повинен сам, Ніхто, крім тебе, краще це не зробить, Хоч важко буде й боляче ногам — Лиш той, хто йде, свій
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Свою дорогу ти пройти повинен сам, Ніхто, крім тебе, краще це не зробить, Хоч важко буде й боляче ногам — Лиш той, хто йде, свій
Говоріть українською мовою, Це престижно настало тепер. Хай пишаються всі калиновою: І селяни, й містяни, і мер. Говоріть українською мовою. В ній сховався жаданий нам
Читати смішно в інтернет-сторінці, Коли одні й ті самі пишуть бруд. Неначе хейтять ці бездумні вівці, Що за копійку матір продадуть. Як важко жити у
Житло, а присмак – одинарні… Є телевізор, меблі гарні, співкамерники із книгарні навперебій мовчать. Лице безсоння у прищах пігулок, м’яка терплячість палітурок – мов рішення
Тече ріка, не радісно тече крізь мій народ, і він тече рікою. Одні на Схід, а інші без речей – хіба торбинка – стежкою гінкою
У цей рік повертаємо наше Різдво! Те, що пращури наші плекали щорік. Те, що знали колись, те, що бУло давно, Те, що ворог зламав, вкоротивши
Микола Андрійович Троценко народився 24 грудня 1938 року у селі Перекопівка Роменського району. З дитинства хлопчик захоплювався малюванням. Прекрасні вишиванки мами запали йому в душу.
… Один не то́т, кто всеми позабы́т, а то́т, кому уже никто не ну́жен… Эль Твит. Мне нравится моя седая голова́. И пусть уже тяжёлая
Пісня на українському фольклорному матеріалі Не скрізь там вода, Куди хилиться верба. Не скрізь хліб там є, Де зозуленька кує … Та не все од
Прошу у Миколайчика так мало: Скажу одне коротке, цінне слово – “Мир”! Коли б таке блаженство вмить настало, Щоб врешті у п¥йла перегорів у д¥пі
Сигнал «тривога» витру в телефоні, Бо він мене лякає день і ніч… В війни страшному горе-марафоні Життя і смерть – це крила протиріч. І знов
По селах України, які у 1932-1933 роках не виконували норми хлібоздачі, вивішувалися «чорні дошки». I. Під Ромнами, із вітрами Чорна вісточка, як ніч: “По Вкраїні