Ти хоч криком кричи, а хоч плач, хоч мовчи – незалежність твоя, що волошка у полі. Припадеш до землі, наче зірка вночі, підійматимеш душу, мов
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Вдова… І зараз 20 їй
Будинок цей пологовим зоветься. На ганок вийшла жінка молода. Їй, може, двадцять років(так здається). А доля в неї, ой, тяжка. Шкода. На трепетних руках дитя
Ікони плачуть…
Ікони плачуть… Покуть у печалі… Згорнули крила білі рушники, У лузі мавки гучно закричали, Засохли в полі сині волошкИ. І плачуть верби… Схлипує калина… У
Ціль свята
У цю війну, ой, так ми натерпілись, Що із думок, з життя не йде вона, Бо українці вже нагорювались І сліз пекучих напились сповна. Запеклий
Я шию форму…
Я шию форму для солдата, який в окопі разом з братом ночує вже не першу ніч… . Стріляє він десь з автомата, я тисну на
Не вірю
«Слугою» Я не став. Не був, також, і паном. Але я справді знав, Що вводять нас в оману. Колись в кпрс «Засватати» хотіли, Дубовий інтерес
У Василівці хмарилось
Пісня Він все свариться, свариться, Як скажу не те щось. У Василівці хмариться, А в Оленівці дощ. Через сварку не ладиться. Двох вона не єдна.
Літо яблучка вмиває
Акровірш Літо яблучка вмиває теплим дощиком рясним, І так любо, наче в рáю, ніжитись в садочку їм, Тóнуть в зéлені розкішній, мов у лагідному сні,
Звернувся Бог до України
Звернувся Бог до України, Спитавши в кожної людини: — Подумай зараз і скажи, Що зробиш ти після війни? І Бог у відповідь почув, І кожен
Волошенко Андрій Прокопович – архітектор, живописець, графік, музикант
Народився 19 серпня 1883 р. в с. Процівка Роменського повіту Полтавської губернії ( тепер – м. Ромни , Сумська область) у селянській родині. Малюванням захоплювався
Перед боєм
Цигарку перед боєм запалю, Зроблю тривожно глибоко затяжку, І птахам всім замовкнути звелю, – Мені сьогодні боляче і важко… Загинув брат в нерівному бою, І
Не вірю
Не вірю, сину, що тебе нема! Не вірю, брате, що пішов назавжди! Не вірю, милий, смерть вона така! Не вірю, батьку, де шукати правди!? Згорає