ИСТОРИЯ СОВЕТСКОГО АЛЬПИНИЗМА К 100-летию со дня рождения Северо-восточное ребро Эвереста… Впервые по этому маршруту планировала подняться советско-китайская команда в 1960 году. В ноябре-декабре 1958
Позначка: Вічність
Це було давно
Це було давно. Тоді, Вкраїно, Хан-степняк с тобою воював І, як скарб, як цінність, як данину, Українок юних забирав. І везли їх, змучених, від дому
Де б не була я у краях далеких
Де б не була я у краях далеких, Ніщо не може замінить мені Світанки рідній в гнізді лелеки. Нема такого в жодній стороні! А тільки
Цьогорічний січень
Якийсь незвичний цьогорічний січень, І не морозний, без снігів. Мабуть, пора вже року скликать віче, Щоб кожен місяць на той збір забрів. І кожен з
ВСЁ СУЕТА
Команда: -«От винта!» И завертелось, закрутилось. Суета! Ты не поверишь – научилась я летать. А если так, то до мечты рукой подать. Звезду достать И
КТО ТЫ ЕСТЬ?
Скверный и грязный поток. Грубая тьма. То о тебе. Вот ты кто! Горе тебе от ума. Скудное ты бытие. Полон соблазнов, пороков. Ну-ка ответь, кто
ОППА!
– «Я не люблю твоих стихов»,- сказала мне одна мадам. Как мокрой тряпкой по мордам. – «Оппа! А мне не надо любви твоей»,- Ответила я
НАМ БОЛЬШЕ НЕКУДА СПЕШИТЬ
(размышления у полотен В.К. Зосенко) – О чём же мавр поведал кардиналу, – спросила я у Зосенко вчера. Каштановые вечера И мая ароматные рассветы… Нет,
ЖИЗНЕННЫЙ ПУТЬ ВЕЛИКОГО ЧЕЛОВЕКА. ЧАСТЬ 3.
(Продолжение, начало смотри №4 2008 г., №1 2009 г) Вернувшись в Ленинград, Евгений узнал о том, что в Домбае, во время восхождения на вершину Белалакая,
ЕРУНДА
В берендейских дремучих лесах Потерялся мой след безвозвратно. Чудеса, брат ты мой, чудеса! Но не вернуться мне теперь обратно. Я устал кочевать по Руси! От
СВОЄЇ МАТЕРІ ДИТЯ
Якби жила не в Україні, Які б я мала почуття! Рожденна тут, живу і нині. Своєї матері дитя. О, щедра Україна мати! Все – святість.
ДО НАЩАДКІВ
20 березня 1639 року народився Іван Мазепа Із кожним роком все ймовірніше мені, Чи маю корні від Мазепи я, чи ні. Хоч три століття з