ХАРЧЕНКО Петро Андрійович (народився 25 червня 1939 року) Живу, щоб Україну боронить, Вона ж, як квітка білої лілеї. Лише за честь-присутність, коло неї, На світі
Позначка: Вічність
Її сила – у слові
…Боюся підло, не жертовно жити. Хатину скраю ставить не візьмусь! Сонцепоклонниця – колоссям житнім Засіять душі хочу і пітьму. Людмила Ромен Коли приходиш на творчий
Відлунює Ромен
Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця очужені,
Ромни
Вже доїжджаємо. Ромни. Засулля. Липень. Вечоріє. Не бачилися від весни. Як тато тут? – Один… Старіє… Я з Вами знов – Ромен, Ромен! По вулицях
Освідчення місту
Ромен, Ромен, вкраїнське диво-місто, Сьогодні ти – в душевному теплі. Убравсь в осіннє золото й намисто, Й таких, як ти, нема більш на землі! О
“Святий Дух Петра Калнишевського!..”
(поемопісня) Дух Святого Отамана – Він усюди, Він із нами … Калнишевськмй … на Майдані появився на світанні і побачив добру річ: вся структура –
Батьківська хата
Батьківська хата – це біль і тривоги, Батьківська хата – розлуки й дороги. Родинне гніздечко, тут мама звивала І діток своїх тут усьому навчала. Навчала,
Краю мій
Краю мій, ти рідна Україно, Краю мій – ти славна сторона. Я живу тобою – ти єдиний, Ти для мене скрипка чарівна. Скільки в нас
Завітайте у Ромни
ЗАВІТАЙТЕ У РОМНИ Хто хоч раз,скажіть нам, друзі, Був на ярмарку в Ромні? Хто водив танок у крузі, Слухав співи голосні? Там вареники, сметана, Пироги
Славиться земля роменська
Славиться земля роменська На всю Україну, Бо син її – Калнишевський За волю загинув. Не скорився старий козак Російській цариці , І чверть віку доживав
Кобзар
Усіх чуттів і дум початок – Вітчизни рідної зоря… Щоб Україну відчувати, Частіш читайте Кобзаря. Доступний він, як світ, відкритий, Народна в нім живе душа.
Є у кожного пристань своя
Є у кожного пристань своя І своя незабутня стежина На планеті великій Земля – Там, де батьківська рідна хатина. В мій чарівний і древній Ромен,