Я умею и ждать, и любить, Невзирая на возраста даты, Утром ранним с звездой говорить, Знать, что вечер уходит в закаты. . Любоваться, когда соловьи
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Я умею и ждать, и любить, Невзирая на возраста даты, Утром ранним с звездой говорить, Знать, что вечер уходит в закаты. . Любоваться, когда соловьи
Я йду на війну, воювати з собою запекло, Мені до вподоби, як завжди, шрамований біль. Колись бився з раєм, зухвало тримався за пекло, Сьогодні мирю
Наодинці зі мною думки, обережні й тривожні, Перейшли куряву міжусобиць і попіл війни. Скільки коштує біль? Оцінити, звичайно, не можна, Особливо, коли на терезах ніщо
Я люблю свою осінь – до болю красиву, Ніжну неба в ній просинь й помірні дощі. Вона дуже яскрава і трішечки сива… А в тумани
Сливоока мисливиця звіра із себе виманює, в хитрій руці – кольоровий привабливий спогад і – чорний, загострений, мов капуцин. А мисливське натхнення – що пензель:
Як тільки вітер з заходу війне – Я спогадом лечу на Буковину… Через роки до тебе птахом лину, Ти вже пробач за спогади мене. .