Дівочі очі

Ой очі, твої очі…

Ой очі, твої очі…

(Сім’ї Дівочих присвячується)
Ой очі, твої очі,
Милії, дівочі,
В них мрій мої бажання,
І музика кохання,
І цвіт троянди ніжний,
Духмяний і чарівний.
І щастя гай зелений,
Спів солов’я веселий,
І водограю сонце
І місячне віконце,
І радість веселкова,
І пісня колискова,
І трави, роси, зорі,
І луки волошкові,
Духмяні і квітучі,
Блакитні і співучі.
В них світ мого кохання,
Надій і сподівання.
Ой очі, твої очі,
Милії, дівочі.
Як ніжно вас кохаю,
До серця пригортаю.
І піснею злітаю
Щоніченьки співаю :
« Ой очі, твої очі,
Милії, дівочі … »

Засіваночка

Шановні друзі, уся громадо,
З Новим роком віншую радо.
І як одвіку у нас ведеться,
Кажу при цьому
Від щирого серця:
«Сію, вію, посіваю,
З Новим роком,
З Василем всіх Вас вітаю!
Щастя, Миру всім бажаю,
Здоров’я міцного,
Кохання палкого.
Щоб раділось і жилося,
Щоб хотілось і моглося
Їсти, пити і кохати
І натхненно працювати,
Діток грамоти навчати,
Рідну неньку поважати.
Щоб сади були квітучі,
Землі батьківські родючі,
Зорі яснії в ночі
І співали солов’ї.
Сонце в росах умивалось,
Щиро людям посміхалось.
Щоб країна- як дружина,
Щоб країна- як сім’я,
Жила дружно і заможно
І щасливою була.
Щоб ніколи не хворіли,
Щоб пісні навкруг дзвеніли,
Щоб лунав веселий сміх
З Новим роком
Всіх, всіх, всіх !!!»

Святковий день

Сьогодні свято –
День села!
Заграла музика, б’ють дзвони,
І радість піснею луна
В цей день і час святковий.
Зібрались доньки і сини, нащадки отаманів.
І вишиванки, й рушники
Виблискують зірками.
Шануймо руки трудові,
Шануймо ветеранів
За хліб насущний на столі,
За те, що є ми з вами.
Спасибі праці і землі,
Спасибі меценатам,
А ще- сільському голові.
Хай править нам на славу!
Славімо наш співучий край,
Що здавна розквітає.
Хай мир і злагода завжди
Наш кожен дім вітає!

Плавинище – моє улюблене село

( 300-річчю с. Плавинище присвячується).
Плавинище- моє улюблене село,
Мій рідний край,
Моя Вітчизна,
Де річкою бурхливою біжить життя,
І мить щасливого дитинства,
Як ластівка, до сонечка зліта.
Моє село – чарівне місце,
Як сад вишневий, розквіта.
Де неба зоряне намисто,
Палке кохання надиха.
Тут соловейко радісно щебече,
Дівчата гарні, мов весна,
А хлопці, начебто лелеки,
Летять до рідного гнізда.
Моє село, як пісня колискова
Від серця материнського луна,
І рідна хата, і співоча мова
В обійми теплі з хлібом- сіллю зустріча.
Моє село- козацька доля,
Сули яскраві і високі береги
Навкруг летять церковні передзвони –
Ми наших славних пращурів і доньки, і сини.
Тож збережемо нашу рідну землю,
Сповиту працею в віках,
І нашу долю незалежну,
Як в славнім заповіті Кобзаря!
І хай, живе і молодіє
Моє улюблене село
В єдиній вільній Україні
На радість людям
На добро !!!

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *