Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Народився в 1942 році в Кіровському районі, с. Оричі. Закінчив художнє училище (художня обробка дерева) – графік. Проживає в м.Ромни Сумської області.
Чого там тільки й не було – На ярмарку Іллінському в Ромені Шалені в нас торги були колись, Смішні вистави зовсім без білетів. Дарма собі
У забутті віків назавжди зник Славетних ярмарків великий трудівник Над древнім містом гасне вечір благодатний. Угамувався, зрештою, Іллі Пророка ярмарок. Голковой, Панськой, Рибной вулицями та
Ромни – місто обласного підпорядкування з 1962р., центр району, залізнична станція. Розкинулося на правому березі річки Сули ( лівої притоки Дніпра), біля впадіння в неї
Хочу звернутися до жителів нашого міста і запропонувати відновити історичну справедливість – увічнити пам’ять про наших земляків, великих патріотів і громадських діячів рідного краю. Вважаю
У квітні цього року група членів редколегії – В.О. Плашкіна, В.І. Яковлєва на чолі з головним редактором Віктором Клейніхом, а також із участю кореспондента газети
МИНУВШИНУ ЗАБУТУ ПОВЕРТАЮ. Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого
Багато років його славне ім’я замовчувалось Радянською владою з ідеологічних міркувань. Ні в одному енциклопедичному словнику з часів ії панування неможливо було знайти відомості про
Вже багато років я не розумію, як дослідники життя нашого земляка Кошового Запорізької Січі Петра Івановича Калнишевського не звертають увагу на достеменну дату його дня
По всіх усюдах на Іллі, з славетного торгами, Неначе решетом насіялось малечі. Слухняністю, проханнями, бувало, і сльозами Досягла мрії заповітної вона, дісталася з далечі. Щасливі
Буває час що мимоволі викликає В чуйній душі захоплений подив, Це вечоровий час, коли собою угортає Древній Ромен до неозорих обріїв. Залиштеся опісля Ілліна, душею