Отаман Петро Калнишевський

Заповнимо білі плями в біографії отамана!

Вже багато років я не розумію, як дослідники життя нашого земляка Кошового Запорізької Січі Петра Івановича Калнишевського не звертають увагу на достеменну дату його дня народження, яка чорним по-білому написана в архіві Запорізької Січі за 1730 – 1775 роки.
«Прибувши не перетинаючи Тилігул, над ним розташувалися і стояли до 29 червня, тобто до святих апостолів Петра й Павла, – того дня князь Прозоровський з усіма штаб – і обер-драгунськими та гусарськими офіцерами в наш табір до пана Кошового з поздоровленнями тезоіменитства приходів і, довгенько їсти; і ходив пан Кошовий разом зі старшинами військовими. Ми ж, скоро налагодившись, коні покульбачили та порозпрягали. Тут подоспіли й пани, і поїхали сею стороною Тилігула в гору.
Вищевикладені дійства відбувались у поході Війська Запорізького на чолі з Кошовим П.І. Калнишевським у 17770 р. до Аджибейскої фортеці(де нині м. Одеса).
Тезоіменитство – іменини високих осіб.
Іменини православних і католиків – особисте свято кого-небудь, що припадає на день у який церква відзначає пам’ять однойменного святого.
Наш земляк Кошовий Запорізької Січі Петро Іванович Калнишевський народився в день 29 червня 1691 року, і лише тільки в цей знаменний день повинне відбуватись свято «Калнишева Рада» в його рідному селі Пустовійтівка. Колись із часом так все й буде.
Але ні в якому разі більше не святкувати на Святу Трійцю.
Саме у цей день в червні 1775 року нова Січ була остаточно захоплена царськими військами. Прости нас,отаман, що не заглянули в історію.
І ще про те, що поки не пишуть дослідники славного життя П.І. Калнишевського.
На Запорізькій Січі був такий собі традиційний неписаний закон у козаків. Якщо військовий старшина не був колись курінним отаманом, його ніколи не мали право обирати Кошовим.
Усе в Запорізькому архіві за 1730-1775 роки вказує на те, що скоріш за все П.І.Калнишевський був колись отаманом Кущівського куреня (хай мене підправлять історики), до якого був приписаний Кошовим, і де служили всі його земляки з нашого краю, і куди віддаючи данину Петербурзької люді; записалися: генерал-губернатор Г.Потьомкін, полководець М. Кутузов, і навіть астроном Л. Ейлер, який у 1770 році побував у Запорізької Січі з метою дослідження «проходження Меркурія мимо Сонця» з цього географічного градуса.
У списку куренів Запорізької Січі першим стояв почесний Кущівський курінь.
Давайте віднині перераховуючи посади нашого славного земляка – похідного отамана військового осавула, судді, Кошового, враховувати його ще одну посаду – курінного отамана, яку можливо отримати тільки за особисту мужність і рішучість у бою, та велику довіру козаків куреня.

В. Яковлев
14 червня 2009 року.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *