Колись і я була малою. Гусяток пасла край села. Мені здавалося що краю За мій милішого нема. Мені здавалося що горя Немає, люди, на землі.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Колись і я була малою. Гусяток пасла край села. Мені здавалося що краю За мій милішого нема. Мені здавалося що горя Немає, люди, на землі.
Будинок цей пологовим зоветься. На ганок вийшла жінка молода. Їй, може, двадцять років(так здається). А доля в неї, ой, тяжка. Шкода. На трепетних руках дитя
У цю війну, ой, так ми натерпілись, Що із думок, з життя не йде вона, Бо українці вже нагорювались І сліз пекучих напились сповна. Запеклий
Я шию форму для солдата, який в окопі разом з братом ночує вже не першу ніч… . Стріляє він десь з автомата, я тисну на
Пісня Він все свариться, свариться, Як скажу не те щось. У Василівці хмариться, А в Оленівці дощ. Через сварку не ладиться. Двох вона не єдна.
Я ніколи не буду іншою!.. Є для цього багато причин… Моє серце,, говорить” по- іншому!.. Добротою зігрію я всіх… Коли раптом, хтось скаже не щиро:
Така солодка нерухома тиша, що трави – трохи ще – і задзвенять. Два крісла, столик, окуляри, їжа… За Цельсієм повітря – двадцять п’ять. І Псел
Моє повинно стати кращим, Моя Земля, будинок, моя праця, І не дозволю ледарям пропащим, Забрати серце…. Ні!!! Нізащо! Бо я вкладаю серце в кожне слово,
Скрізь весна. Та не в Бахмуті: Чорно, димно… Життя – стерто. Вої – в молитви закуті, В вічі заглядають смерті. Пух летить з пісень тополі,
Друзі та шанувальники моєї творчості! КНИГА – СЮРПРИЗ ЧЕКАЄ НА ВАС , НА ВАШІ ЗАМОВЛЕННЯ! Експериментальна збірка ТАВТОГРАМ «Образи, обрАзи, образИ» ВЖЕ ВИЙШЛА у сумському
Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.
Українці– народ незборимий. А загарбати нас враг хотів. Він із півночі, півдня і сходу Із війною, як завжди, летів. Бо земля в нас родюча, багата,