Під блакитним небосхилом Сяють золотом поля, Льється пісня солов їна – Рідний край, моя земля! Червоніється калина, Ясним полум ям горить, Вітерець шепоче з гаєм,
Позначка: українка – найкраща жінка
Небесный конь
Зашумели буйны ветры, И с небес стрела летит, Разошлись земные недра – Пламя жаркое горит. Топнул кованым копытом – Всколыхнулася Земля, Захлебнулися волною Океаны и
Любов не йде
Любов не йде Я про відсутність ласки не кажу. В жіночий день квіток не бачу. Та любов свою чекаю, стережу. Хоч вона на мене дивиться
РОМЕНСЬКА МАДОННА
Майстрам-реставраторам Київської художньої майстерні. І. Мене зворушив чистий зір мадонни, Закоханий в мале дитя своє… Тривога матері й чуття – бездонні, Що душу всю іскринці
Лія Атаманчук
Талановита письменниця Роменщини.
ВЕЛИЧНЕ І МІЗЕРНЕ
Лижня, наче змія. Пам’ятаю старт, А фініш був – в лікарні. І сиділа наді мною “Бабушка” моя “Бабушка” в руках Держала воду Лікар в білому
Поїздка в Америку
Доларів зелених купу я збирала всі роки І подумала,однако полетять в усі кутки. Приглашали мене в штати,мабуть це я і зроблю Прощай рідна Україна,я усіх
Крик душі
Ввечері з роботи ,бахнувши дверима, Залетіла жінка ,наче вітер в спину Вже строє вечерю чоловік на кухні, Жінка із розгону на стіл ставе тухлі: “глянь
История Ильинской ярмарки
Ура! Да здравствуют каникулы! Я еду с родителями в село. Я очень люблю гостить у бабушки с дедушкой. Мне нравится обследовать их большой старинный дом,
Заворотько Інна Григорівна
Автобіографія. Я, Заворотько Інна, народилася 22 вересня 1992 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Хоча й почала своє життя саме там, але ще з
Хмара
Віхола завіяла, завила, Третій день без продиху мете, А тебе, немов блоха вкусила, Все тобі не так і все не те, Не такий і я
Роменка
Роменка-красуня мирно протікає, Всі малі струмочки у один скликає І вони до неї горнуться, як діти, Бо вона із ними вміє гомоніти. Виведу вас, каже,