Роменка-красуня мирно протікає,
Всі малі струмочки у один скликає
І вони до неї горнуться, як діти,
Бо вона із ними вміє гомоніти.
Виведу вас, каже, за Ромни в Сулу,
У великій річці менше буде мулу
Обєднавшись разом будете при силі,
Будуть не страшними і морськії хвилі.
Та не забувайте, звідки вийшли родом,
До Роменки в гості завітайте згодом,
Як настане літо, хмарками прилиньте,
На Сумщині неньці серцем відпочиньте.
Тут вона, матуся, мирно протікає,
Всі малі струмочки у один скликає,
А вони до неї туляться, як діти,
Бо вона усіх їх вміє пожаліти.
